Володимир Вернадський (+++відео)

• Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук.
• Тільки один спосіб існує запобігти падінню науки і мистецтва — це всіма силами і всіма жертвами прагнути розширювати освіту і глибше змушувати проникати її у народні маси…
• Завдання людини полягає у завданні найможливішої користі оточуючим.

Вернадський Володимир Іванович (*28 лютого (12 березня) 1863, Петербург, Російська Імперія — †6 січня 1945, СРСР) — український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників Української Академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1919). Засновник першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім'ям). З 1921 року знову у Росії. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасноїмінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922–1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії АН СРСР ім. Вернадського). Дійсний член НТШ та ряду інших академій (Паризької, Чеської).

Джерело

Володимир Іванович Вернадський був видатним вченим кінця ХІХ початку ХХ століття, знанням якого було затісно в рамках виділених тоді наук. Дослідження науковця випередили свій час, а його ідеї багато в чому були пророчими. 

В.І. Вернадський знаходив велику інтелектуальну насолоду, читаючи твори Достоєвського, Данте, Бальзака, Тургенєва, інших видатних письменників, а також вивчаючи праці філософів Дідро, Мальбранше, Спінози, Канта, Фульє, Берклі, Шопенгауера, Гегеля, Сведенберга, Флоренського, Гюйо, староіндійських мудреців. Однак коло інтересів В.І. Вернадського аж ніяк не обмежувалося сферою інтелектуальної творчості. «… Я ніколи не жив самою лише наукою», — писав він.

***

Підтримував дружні стосунки з діячами української культури. Був знайомий з Т. Г. Шевченком, дружив з М. О. Максимовичем, X. Д. Алчевською. Кожне літо сім'я Вернадських проводила в маєтку українського письменника Г.Ф. Квітки-Основ'яненка. В. І. Вернадський був троюрідним братомВ. Г. Короленка.

***

У його творчому архіві був знайдений чи не єдиний вірш. Написав його Володимир Вернадський сімнадцятилітнім юнаком:

Украина, родная моя сторона,

Века ты уже погибаешь…

Но борешься, борешься, бедняжка, одна,

И в этой борьбе изнываешь.

В минуту погибели крайней твоей

Детей твоих дух пробуждался,

Старались свободу найти от цепей

И ум их тобой восхищался.

Но дела вести до конца не могли,

И вновь начинались раздоры…

Погодьтеся, навіть у цій недовершеній поетичній вправі — безмір зрілого болю, співчуття і, звісно ж, розуміння історії свого народу.

Джерело