Юрій Дрогобич

Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич (лат. Georgius Drohobicz de Russia[1], (*бл. 1450, Дрогобич — †4 лютого 1494, Краків) — український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету.

***

Дрогобич Юрій (Котермак)
(Бл. 1450 — 4 лютого 1494)
Філософ, учений, гуманіст, астроном, астролог, перший український доктор медицини, поет

Вчений-енциклопедист, освітній та культурний діяч, фахівець в галузі астрономії, математик, доктор медицини, поет. Ректор університету Болоньї, представник раннього гуманізму. Юрій Дрогобич представляв Україну у західноєвропейських вчених колах. Його наукові твори були відомі в Італії, Франції, Угорщини, Німеччини. Серед учнів Юрія Дрогобича - великий польський астроном Н. Копернік.

Кінець XV ст. вважається початком відродження духовного й літературного життя України. Це, перш за все, позначилося у появі цілої низки перекладених творів науково-природничого, богословського та морально-етичного жанрів. В аудиторіях середньовічних університетів українська молодь з'явилась відразу після їх заснування. У паризькій Сорбонні вже наприкінці XIV ст. серед українців були не тільки студенти, але й доктори наук.

Серед численних українських випускників європейських університетів вирізняється велична постать Юрія Михайловича Котермака - вченого, освітнього діяча, поета, першого українського автора наукової книги, ректора Болонського університету, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі», - Юрія зі Львова, відомого нам під ім'ям Юрія з Дрогобича.

Майбутній вчений народився 1450 р. в старовинному галицькому місті Дрогобич в родині збіднілого шляхтича Доната Котермака. Початкову освіту здобув у рідному місті та Львові, потім навчався у Краківському Ягеллонському університеті, де отримав ступінь бакалавра і магістра. На той час Краків був не лише столицею Польщі, але й осередком європейської культури. У XV-XVI ст. у Краківському університеті викладало більше тринадцяти українських професорів. Вперше ім'я Юрія Дрогобича зафіксовано у запису його в книзі бажаючих здати іспити на факультет «вільних наук». У 1471 р. Дрогобич вже отримав науковий ступінь бакалавра, а в 1473 р. став магістром.

Для продовження навчання Юрій Дрогобич попрямував до Італії, де завершив освіту в Болонському університеті. У цілому в Італії в XV-XVIII ст. навчалося багато українців, у XVII ст. лише в Падуї знаходилося їх близько 500. Деякі з випускників (такі як Г. Керницький та Я. Севський) залишалися професорами. Чимало студентів навчалися і в Римі, зокрема Ф. Прокопович. Життя на чужині не було легким. Дрогобичу доводилося багато часу витрачати на те, щоб заробити собі на хліб. Якби не це, він, як свідчать його листи, досяг би ще більших результатів у навчанні.

У 1481-1482 рр., У віці 31 року, Дрогобич посів посаду ректора цього одного з найстаріших європейських центрів передових гуманістичних течій у філософії і природознавстві. Ректор, адміністративний керманич університету, обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті.

У трьох астрологічних трактатах Дрогобича, які збереглися в бібліотеках Парижа та Мюнхена, позначилася фундаментальна обізнаність автора з тогочасною фаховою літературою - творами Птолемея і арабських астрономів. Один з трактатів - перша друкована книга Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка 1483 р.» (Видана в Римі латиною), яка розглядає окремі питання філософії, астрономії, географії. Одна з головних ідей цього трактату полягає в тому, що передбачення майбутнього має служити людям. У книзі наводяться географічні координати Львова, Дрогобича, Вільно і Москви; визначено час двох майбутніх місячних затемнень.

Книжки Юрія Дрогобича в рукописних копіях використовували його сучасники, зокрема Грам Шедель, автор «Всесвітньої хроніки» (1493 р.). Фрагменти латиномовних праць Дрогобича в XVII ст. були включені вченими Острозької академії до рукописного збірника. Про великий авторитет Дрогобича як вченого свідчить той факт, що він на запрошення відомих аристократичних сімей, як один з провідних тогочасних астрологів, складав гороскопи. Юрій Дрогобич, повернувшись до Кракова, також був лейб-медиком короля К. Ягеллончика. в 1488 р. він став професором Краківського Ягеллонського університету - центру гуманістичного світогляду, а в 1492 р. він був обраний деканом медичного факультету.

Серед його студентів був і майбутній видатний астроном Н. Копернік, автор трактату, «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи - геліоцентричного. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в Україну. Він вважав, що ідеал доброчесності - Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. У той же час з-під пера Дрогобича вийшов трактат про затемнення Сонця і Місяця.

Постійно живучи у Кракові, Дрогобич досить часто приїжджав до Львова. Очевидно, в останні роки свого життя він підтримував тісні контакти з України. Адже, хоча європейська культура і мала величезний вплив на його духовне зростання, але на Галичині були закладені підвалини його майбутнього блискучої освіти. Помер Юрій Дрогобич в Кракові в 1494 р., де і був з почестями похований.

Джерело

***