Батько «нової української літератури»
Любов к Отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть.
Хто презирає рідних своїх, на такого ні в чім положитися не можна…
Злость, кажуть, сатані сестриця. Живе хто в світі необачно, Тому нігде не буде смачно, А більш, коли і совість жметь.
Іван Петрович Котляре́вський (* 9 вересня (29 серпня за старим стилем) 1769, Полтава — † 10 листопада (29 жовтня за старим стилем) 1838, там само) — український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури,громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.
Творчість Котляревського має основоположне значення в історії становлення нової української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
Творчість Котляревського має основоположне значення в історії становлення нової української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
Оцінка творчості
Іван Петрович Котляревський відіграв велику роль в історії розвитку української літератури. Він належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають рубежі сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Більше двох століть живе на світі автор «Енеїди», «Наталки Полтавки» й «Москаля-чарівника», — за словами О. Гончара, — поет, веселий мудрець, що в ньому мовби уособився оптимізм народу, патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота.
Творчість Котляревського високо цінував Т. Шевченко. Поет в 1838 написав вірш «На вічну пам'ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».
Однак вже Пантелеймон Куліш мав строгіший погляд на творчість та громадську поставу Котляревського. Куліш звинувачував свого колегу по перу в догоджанні високим чиновникам російської колоніальної адміністрації - князю Куракіну, князую Рєпніну, тощо. Цим закидам опонує український літературознавець І. Снігур, який 1946 оприлюднив у емігрантському журналі "Похід" наступну репліку:
Іван Котляревський, зберігаючи теплу пам'ять про Гетьмащину ("Так вічной пам'яти бувало у нас в Гетьманщині колись"), опоминаючись за народну правду ("Мужича правда все колюча, а панська на всі боки гнуча"), без будьякого, проте, внутрішнього психологічного конфлікту поєднує свою симпатію до козацької минувшини з більш ніж толерантним ставленням до царського державного устрою, - з симаптією до таких його репрезентантів, як генерал-губернатор князь Олексій Куракін, князь Рєпнін, князь Лобанов-Роставецький. При чому Котляревський робить це цілком щиро, без ніякого наміру користолюбно здобувати прихильність впливових людей, що цілком несправедливо закидає йому Пантелеймон Куліш. І цей внутрішній конфлікт не викникає у Котляревського тому, що поняття української нації уклалося в його свідомості як складова частина поняття російської держави, частина, підпорядкована цілому...
***
Корисно подивитися
Енеїда
Мультфільм за мотивами однойменної поеми Івана Петровича Котляревського "Енеїда", про життя Енея - кошового отамана війська троянського, який був "парубок моторний, ще й хлопець хоч куди козак, удави на всеє зле проворний, завзятішій од Всіх бурлак". Жив він в Трої, а коли прийшла божествена телеграма, він покинув Трою і пішов з своїм військом в Латинь. Мультфільм показує життя українського народу в епоху XIX ст., його віру в рай і пекло. Автор детально показуює за які гріхи потрапляють в пекло і все це в гумористичній формі. І про богів та їх життя, любові і ненависті "а та Юнона, суча дочка, розкудкудакалась, Як квочка, Енея не любила страх. Давно вон вже Хотіла щоб йо душка полетіла до чорта, та щоб и дух не пах."
Наталка Полтавка (1978).avi
Немає коментарів:
Дописати коментар