Один із найвидатніших полководців Європи, державний діяч, дипломат, — таким постає в нашій історії Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний.
Народився гетьман українського реєстрового козацтва 1570 року в селі Кульчиці на Львівщині. Походив з родини православного шляхтича, який мав свій герб. Навчався в школі Львівського братства та знаменитій на той час Острозькій школі.
У 1601 році прибув на Запорізьку Січ. У козацьких походах на Молдавію, Лівонію виявив себе як хоробрий та умілий воїн. Він швидко завоював авторитет серед запорожців. Під проводом Сагайдачного козаки здійснили успішні походи проти Туреччини і Кримського ханства. Особливого розголосу в Європі лицарська звитяга українських козаків набуває після здобуття ними у 1614 році турецької фортеці Синоп, а згодом і Кафи – величезного невільницького ринку в Криму. Козаки розбили 14 тисяч мусульман, потопили багато турецьких галер, визволивши тисячі українських бранців.
Сагайдачний усвідомлював необхідність боротьби й проти Речі Посполитої, але діяв дипломатично, використовуючи слушні нагоди для втілення своїх задумів. Так було у 1618 році, коли король Речі Посполитої звернувся до гетьмана Сагайдачного з проханням взяти участь у поході на Москву. Вислухавши короля, Сагайдачний висунув такі вимоги: розширення козацької території; свобода православної віри в Україні; збільшення чисельності реєстрового козацького війська; визнання Річчю Посполитою судової та адміністративної автономії України.
Король і сенат погодилися на вимоги Сагайдачного, і той, зібравши 20-тисячне військо, в серпні 1618 року рушив через Сіверщину вглиб Московського князівства. Його козаки захопили Путивль і Рильськ, Курськ і Єлець – усього близько 20 міст Московії, розбили ополчення під проводом князів Пожарського й Волконського та полки на чолі з Бутурліним – і у вересні разом з поляками взяли Москву в облогу.
Військо Сагайдачного стояло перед Арбатськими ворітьми Земляного валу й готувалося до штурму. Проте польська шляхта відмовилась продовжувати війну, підписавши з московітами вигідне для себе перемир’я.
У польсько-турецькій війні, яка розпочалася 1620 року, війська султана розгромили поляків у Молдові й готувалися до походу на Річ Посполиту. На допомогу їй знову прийшов Сагайдачний із сорокатисячним козацьким військом. Саме він відіграв вирішальну роль у розгромі трьохсоттисячної турецької армії під Хотином, продемонструвавши бездоганне уміння керувати піхотою і кавалерією, налагоджувати їхні спільні дії в обороні та в наступальних діях проти супротивника, який переважав чисельністю. Хотинський мир, підписаний турками й поляками, був вигідний і для України.
Проявляв гетьман турботу і про розвиток національної освіти та культури. Він з усім Військом Запорізьким увійшов до складу Київського братства, взявши його під свою протекцію. Сагайдачний прагнув відновити значення Києва як православного та культурного центру, він підтримував діяльність лаврського митрополита Єлисея Плетенецького і створеного ним навколо друкарні Києво-Печерської лаври гуртка учених, друкарів та письменників.
1620 року завдяки своєму авторитету гетьман домігся того, що Єрусалимський патріарх Феофан висвятив на єпископів кількох українських священиків, і відновив Київську митрополію.
Хотинська битва стала останньою для гетьмана. Від численних ран, отриманих на полі бою, Петро Конашевич-Сагайдачний помер у Києві в квітні 1622 року.
Пам’ять про Сагайдачного український народ зберіг у багатьох козацьких думах і піснях, найвідомішою з яких є "Ой на горі та женці жнуть". У Києві на Подолі на його честь названо одну з вулиць.
ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ
1616 р. Взяття запорозькими козаками на чолі з П.Сагайдачним турецької фортеці Кафи.1618-1648 рр. Тридцятилітня війна в Європі між двома коаліціями держав: Габсбурзькою католицькою (Австрія, Іспанія, Польща) і протестантською (Англія, Нідерланди, Данія, Франція, Швеція). Участь у воєнних діях українських козаків.
1618 р. Похід 20-тисячного козацького війська Сагайдачного в Московію на допомогу королевичу Владиславу. Деулінське перемир'я. Приєднання до Польщі Чернігово-Сіверщини та Смоленщини.
1620 р. Польсько-турецька війна. Поразка польського війська на Цецорських полях у Молдавії.
1620 р. Відновлення православної ієрархії. Обрання Київським православним митрополитом Йова Борецького.
1621 р. Хотинська війна. Участь козацького війська під проводом П.Сагайдачного в Хотинській війні на боці Речі Посполитої.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Петра Сагайдачного названі вулиці в багатьох містах України, зокрема в Києві, Харкові, Дніпропетровську,Львові, Луцьку Чернівцях, Рівному і Тернополі.
28 вересня 1991, на честь 370-річчя битви під Хотином, під стінами Хотинської фортеці відкрито пам'ятний знак на честь гетьмана П.Сагайдачного.
19 червня 2001 року в Києві на Подолі було встановлено пам'ятник гетьману. Також пам'ятник Сагайдачному встановлено на його Батьківщині, в селі Кульчиці, де також діє музей Петра Сагайдачного.
4 липня 1993 року увійшов до складу ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний» — флагман сучасного українського військово-морського флоту.
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного названа на честь П. Сагайдачного.
22 липня 1995 року Укрпошта випустила в обіг поштову марку з зображенням гетьмана, номіналом в 30 000 карбованців.
6 березня 2000 року Національним банком України випущено в обіг 10-ти гривневу срібну монету на реверсі якої розміщено зображення батальної сцени на Чорному морі, овальний портрет гетьмана, дата його смерті та колоподібний стилізований напис: ПЕТРО КОНАШЕВИЧ САГАЙДАЧНИЙ.
В 2011 році рішенням Архієрейського собору Української автокефальної православної церкви Петро Сагайдачний був канонізований в чині «благовірний гетьман»
28 вересня 1991, на честь 370-річчя битви під Хотином, під стінами Хотинської фортеці відкрито пам'ятний знак на честь гетьмана П.Сагайдачного.
19 червня 2001 року в Києві на Подолі було встановлено пам'ятник гетьману. Також пам'ятник Сагайдачному встановлено на його Батьківщині, в селі Кульчиці, де також діє музей Петра Сагайдачного.
4 липня 1993 року увійшов до складу ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний» — флагман сучасного українського військово-морського флоту.
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного названа на честь П. Сагайдачного.
22 липня 1995 року Укрпошта випустила в обіг поштову марку з зображенням гетьмана, номіналом в 30 000 карбованців.
6 березня 2000 року Національним банком України випущено в обіг 10-ти гривневу срібну монету на реверсі якої розміщено зображення батальної сцени на Чорному морі, овальний портрет гетьмана, дата його смерті та колоподібний стилізований напис: ПЕТРО КОНАШЕВИЧ САГАЙДАЧНИЙ.
В 2011 році рішенням Архієрейського собору Української автокефальної православної церкви Петро Сагайдачний був канонізований в чині «благовірний гетьман»
Немає коментарів:
Дописати коментар