Антон Макаренко (+++відео)

• Людина не виховується частинами, вона формується під впливом цілого комплексу діянь;
• …діти — це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози…;
• Колектив є вихователем особистості

Анто́н Семе́нович Макаре́нко (*1 (13) березня 1888, Білопілля, Харківська губернія — †1 квітня 1939, Голіцино) — український та радянський педагог і письменник, один із засновників радянської системи дитячо-підліткового виховання.

Здійснив у педагогічній практиці дослід, який не має прикладів, масового перевиховання дітей-правопорушників в трудовійколонії ім. М. Горького (1920-1928, під Полтавою, з 1926 в Куряжі поблизу Харкова) і дитячій комуні ім. Ф. Е. Дзержинського(1927-35, в передмісті Харкова).

Розробляв теорію і методику виховання в колективі, теорію сімейного виховання.

Джерело

***

В юності вчителював на Україні. По закінченні Полтавського учительського інституту (1917) завідував залізничним і міським училищами. З 1920 керував трудовою колонією для неповнолітніх правопорушників (до 1926 поблизу Полтави, з 1926 переведена під Харків). У 1927 організовує дитячу трудову комуну ім. Дзержинського, де працює до 1936. У 1936 очолює колонію ім. Горького під Києвом. У 1937 переїжджає до Москви, де займається літературною роботою.

У найважчих умовах господарської розрухи розробив і втілив систему виховання педагогічно запущених, соціально та морально покалічених дітей, жертв воєн і соціальних лих. В основі педагогіки Макаренка - теорія виховного колективу, формує норми і стиль життя в дитячому середовищі.

Макаренко виступав проти використання для дітей елементів тюремного режиму на користь посилення виробничого ухилу та загально методів. У відносинах з вихованцями дотримувався принципу: "Як можна більше вимог до людини і якомога більше поваги до нього".

Діяльність колонії ім. Горького відображена в прозі Макаренко: "Педагогічна поема", "Прапори на баштах". Вихованню в родині присвячена його "Книга для батьків".

Джерело

***

Макаренко - геніальний педагог. Свідченням міжнародного визнання А. С. Макаренка стало відоме рішення ЮНЕСКО (1988), що стосується всього чотирьох педагогів, що визначили спосіб педагогічного мислення в ХХ столітті. Це - Джон Дьюї, Георг Кершенштейнер, Марія Монтессорі і Антон Макаренко.

А.С. Макаренко відомий тим, що організував і очолив колонії для неповнолітніх порушників і безпритульних дітей. До Макаренко приходили діти, які настільки вже були зіпсовані, що не могли жити у нормальному суспільстві: злодії, хулігани, дівчинки-повії. Батьки привозили своїх дітей, коли вже самі не могли з ними впоратися. А Макаренко - міг. Він досяг такої майстерності у вихованні дітей, що міг з упевненістю сказати: «Виховання - легка справа».

Джерело

***